Sparks – The Best & The Rest Of The Island Years 74-78 (2LP, Remastered, VInyl)

Фірмова вінілова платівка (VINYL)

Sparks - це американський дует братів Рона і Расселла Мейлів, чия музична кар'єра розпочалася на початку 70-х і триває донині. Їхній стиль важко піддається класифікації: це суміш глем-року, арт-попу, сінт-попу, камерної опери і постмодернізму. Вони завжди були «не від світу цього»: дотепні тексти, театральний вокал, несподівані гармонії та візуальний стиль - Sparks давно стали жанром самі по собі. Особливо яскраво вони розкрилися в британський період 1974-1978 років, коли працювали з Island Records.

The Best & The Rest Of The Island Years 74-78 - це подвійна збірка, що охоплює один із найбільш творчо насичених періодів Sparks. На цій платівці зібрані треки з альбомів Kimono My House (1974), Propaganda (1974), Indiscreet (1975) і Big Beat (1976), а також рідкісні або менш відомі композиції - звідси і «The Rest» у назві.

На першій платівці - хіти і фаворити: «This Town Ain't Big Enough for Both of Us», «Amateur Hour», «Never Turn Your Back on Mother Earth» - ті самі речі, що зробили їх суперзірками у Великій Британії. Другий бік - більш експериментальний: фрагменти з оперного глам-кабаре Indiscreet, загравання з панком і жорсткою сатирою часів Big Beat. Це альбом із діапазоном від істеричного до інтелігентного - часто в межах однієї пісні.

Ця збірка - ідеальний спосіб увійти у світ Sparks, особливо якщо не знаєш, з чого почати. Тут є і поп-хітовий бік дуету, і їхні складні, непередбачувані музичні трюки. Він показує, як гурт не тільки йшов у ногу з часом, а й часто випереджав його: чи то глем, чи то авангардний поп, чи то ранній натяк на майбутній сінт-поп і нью-вейв.

На вінілі вся ця багатошарова палітра особливо розкривається: від дзвінкого фальцету Расселла до сухої та іронічної подачі клавіш Рона - платівка звучить жваво, з багатою динамікою.

The Best & The Rest Of The Island Years 74-78 - це не просто ретроспектива, а концентрат дивної, геніальної, сповненої сюрпризів музики. Sparks - це не «для всіх», але якщо ти любиш музику з інтелектом, абсурдом і стилем, це вініл, повз який пройти неможливо. Це ніби Queen, Zappa і Brecht грали на одній сцені в лондонському пабі.